Model religious network schemes Soviet Union
Item
Title
Model religious network schemes Soviet Union
Типові схеми релігійних зв'язків, Радянський Союз
Типовые схемы религиозных связей, Советский Союз
Description
These two images come from two exemplary closing indictments against the so-called "ecclesiastic-monarchist, counter-revolutionary organisation", the True Orthodox Church. They were published as top secret brochures by the Soviet secret police (OGPU) in 1931.
Network schemes were carefully and precisely designed and printed using very advanced photo-printing technology for the time. Through complex sets of social links, the schemes represent religious communities as centralised insurgent political organisations. At the very bottom are “local (rural) cells” (sel’skie iacheiki) – basic religious groups located in farms, villages and settlements. A dot (triangle, circle, or rectangle) shows the number of arrested people in a repressed community. A shaded sign signifies a “not liquidated” group that was still under surveillance.
The network scheme from the Samara OGPU (image 1) pictures a network of the counter-revolutionary organisation in the Middle Volga region and its complex links of relations between cells and centres. Miniature images of churches indicate “basic cells” (nizovye iacheiki) centred around some churches that remained open. Basic cells are grouped and linked to form regional sets of cells. Circles twice crossed refer to local leaders – a kulak, a priest (pop), a monk, a bishop, or simply indicate surnames with no details. Regional sets of cells are linked to a senior centre of the “counter-revolutionary organisation” in Kashirin region. This link is not direct, but is established through groups of couriers (sviaznoi), schematically pictured as shadowed circles. Through a similar group of couriers, the regional centre is connected eventually to the top – two all-union centres of the counter-revolutionary organisation the “True Orthodox Church” with its political centre in Moscow and administrative centre in Leningrad.
Image two shows an all-encompassing representation of the religious network. The scheme is signed by Evgenii Tuchkov, the head of the so-called “Church department” of the OGPU and one of the leaders of the 1920s-1930s anti-religious campaigns who headed security police operations against the ROC and the ecclesiastical underground. The scheme “reveals” the hidden connections of branches and cells in the entire country (Central, Caucasian, Black sea, Central Black Earth, Volga regions, Ukraine etc.). Shadowed circles refer to those cells and branches that had supposedly developed significant insurgent activities. The scheme gives two types of social connection: a direct link between the cells (full lines) and an indirect link (kosvennaia sviaz’, dotted lines). It is unclear what an indirect link means here but it allows for every group, branch and cell in the entire Soviet Union to be interconnected and at the same time subordinates them altogether to regional and superior centres. Two hexagons – two all-union centres in Moscow and Leningrad – crown the scheme. In this way, an ideal and comprehensive image of the insurgent, espionage, terrorist, counter-revolutionary, conspiracy organisation could be fully realised. It is pictured as a vertical network, which is built not as a web but as a vertical hierarchical scheme where all links and dots come to a centre.
The documents come from the State Archive Branch of the Security Services of Ukraine, fond 13, sprava 386, 387 (Kiev, Ukraine). Apart from visual materials, the internal publications contain a list of accused persons with information on their social origins, the insurgent political platform and the structural composition of the organisation as perceived by the secret police. Numerous quotations from interrogations of arrestees and witnesses were supposed to prove the point.
For related entries see:
Network schemes were carefully and precisely designed and printed using very advanced photo-printing technology for the time. Through complex sets of social links, the schemes represent religious communities as centralised insurgent political organisations. At the very bottom are “local (rural) cells” (sel’skie iacheiki) – basic religious groups located in farms, villages and settlements. A dot (triangle, circle, or rectangle) shows the number of arrested people in a repressed community. A shaded sign signifies a “not liquidated” group that was still under surveillance.
The network scheme from the Samara OGPU (image 1) pictures a network of the counter-revolutionary organisation in the Middle Volga region and its complex links of relations between cells and centres. Miniature images of churches indicate “basic cells” (nizovye iacheiki) centred around some churches that remained open. Basic cells are grouped and linked to form regional sets of cells. Circles twice crossed refer to local leaders – a kulak, a priest (pop), a monk, a bishop, or simply indicate surnames with no details. Regional sets of cells are linked to a senior centre of the “counter-revolutionary organisation” in Kashirin region. This link is not direct, but is established through groups of couriers (sviaznoi), schematically pictured as shadowed circles. Through a similar group of couriers, the regional centre is connected eventually to the top – two all-union centres of the counter-revolutionary organisation the “True Orthodox Church” with its political centre in Moscow and administrative centre in Leningrad.
Image two shows an all-encompassing representation of the religious network. The scheme is signed by Evgenii Tuchkov, the head of the so-called “Church department” of the OGPU and one of the leaders of the 1920s-1930s anti-religious campaigns who headed security police operations against the ROC and the ecclesiastical underground. The scheme “reveals” the hidden connections of branches and cells in the entire country (Central, Caucasian, Black sea, Central Black Earth, Volga regions, Ukraine etc.). Shadowed circles refer to those cells and branches that had supposedly developed significant insurgent activities. The scheme gives two types of social connection: a direct link between the cells (full lines) and an indirect link (kosvennaia sviaz’, dotted lines). It is unclear what an indirect link means here but it allows for every group, branch and cell in the entire Soviet Union to be interconnected and at the same time subordinates them altogether to regional and superior centres. Two hexagons – two all-union centres in Moscow and Leningrad – crown the scheme. In this way, an ideal and comprehensive image of the insurgent, espionage, terrorist, counter-revolutionary, conspiracy organisation could be fully realised. It is pictured as a vertical network, which is built not as a web but as a vertical hierarchical scheme where all links and dots come to a centre.
The documents come from the State Archive Branch of the Security Services of Ukraine, fond 13, sprava 386, 387 (Kiev, Ukraine). Apart from visual materials, the internal publications contain a list of accused persons with information on their social origins, the insurgent political platform and the structural composition of the organisation as perceived by the secret police. Numerous quotations from interrogations of arrestees and witnesses were supposed to prove the point.
For related entries see:
Ці дві світлини знаходяться в обвинувальному висновку по справi “церковно-монархістській, контрреволюційній організації Істинно-православній церкві”, яке було опубліковано таємною поліцією (ОДПУ) у вигляді брошури під грифом цiлком таємно у 1931 р.
Схеми мережі були дуже дбайливо розроблені і надруковані за допомогою передової на той час технології фотодруку. За допомогою опису складних соціальних зв’язків, схеми показували релігійні громади у вигляді централізованих повстанських організацій. На самому нижньому рівні знаходяться “місцеві (сільські) комірки”– базові релігійні групи, розташовані на фермах, у селах, і поселеннях. Крапка (трикутник, круг, чи квадрат) показує кількість заарештованих членів у репресованій громаді. Замальований значок вказував на “неліквідовану” групу, що знаходилась під спостереженням органів безпеки.
Схема, побудована самарським ОДПУ (малюнок 1) зображує мережу контрреволюційної організації у середньоволзькому регіоні і складні зв’язки між комірками і центрами. Мініатюрні малюнки церков зображують “низові комірки”, що групувались навколо церков, що залишались відкритими. Низові комірки об’єднуються і формують регіональні групи комірок. Двічі перекреслені кола означають місцевого лідера – кулака, священика (попа), ченця, єпископа, чи просто вказують прізвище без додаткових деталей. Регіональні групи комірок зв’язані з головним центром “контрреволюційної організації” у Каширинському регіоні. Зв’язок встановлювався через зв’язних, схематично зображених у вигляді замальованого кола. Через схожу мережу зв’язних, регіональні центри виходять на зв’язок з верхівкою – двома “всесоюзними центрами контрреволюційної організації” Істинно-православній церкві з політичним центром у Москві і адміністративним центром у Ленінграді.
Малюнок 2 представляє всеохоплюючий опис релігійної мережі. Схема підписана Євгеном Тучковом, головою так званого “церковного підрозділу” ОДПУ і одним з лідерів антирелігійних операцій 1920х-1930х , що очолював операції таємної поліції проти Істинно-православної церкви і церковного підпілля. Схема “розкриває” приховані зв’язки між відділами і комірками по всій країні (центральний, кавказький, чорноморський, центральний чорноземний, волзький регіони, в Україні, і т.д.). Замальовані кола відносились до відділів і комірок, які, як вважалось, займалися активною повстанською діяльністю. Схема зображує два види соціальних зв’язків: прямий зв’язок між комірками (лінії) і непрямі зв’язки (пунктир). Не дуже зрозуміло, що означає тут непрямий зв’язок , але він дозволяв створити образ єдиної та централізованій мережі, де усі групи, відділи і комірки в усьому Радянському Союзі були зв’язанi одна з одною, та одночасно підпорядковувались регіональним і верховним центрам. Два шестикутники (всесоюзні центри у Москві і Ленінграді) увінчують схему. Таким чином, створюється виразна картина повстанської, шпіонської, терористичної, контрреволюційної, змовницької організації. Описується вертикальна структура ієрархічної організації, де усі зв’язки і крапки ідуть до центру.
Оригінал даного документу зберігається у Галузевому державному архівi Служби безпеки України, фонд 13, справи 386, 387. Окрім візуальних матеріалів, цi публікації включають перелік звинувачених разом з інформацією щодо їх соціального походження, а також, повстанську політичну платформу і структурну будову організації, так як її бачила таємна поліція. Численні цитати допитів заарештованих і свідків були націлені на підтвердження вини.
Subject
Communism--Europe, Eastern--History--20th century
Secret police (secret service)
Surveillance
Religious groups
Christian sects--Soviet Union
Communism--Soviet Union--History--Sources
Evidence fabrication
Evidence, criminal
Insurgency
Soviet Union. Obʺedinennoe gosudarstvennoe politicheskoe upravlenie
Trials (Political crimes and offenses)--Soviet Union
Creator
Tatiana Vagramenko
Source
Галузевий державний архів Служби безпеки України
ГДА СБУ ф. 13, спр.386
https://ssu.gov.ua/
ГДА СБУ ф. 13, спр.386
https://ssu.gov.ua/
Publisher
This project has received funding from the European Research Council (ERC) under the European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme No . 677355
The research for this entry was funded by Irish Research Council, GOIPD/2017/764
The research for this entry was funded by Irish Research Council, GOIPD/2017/764
Date
1931
Rights
Copyright for these images belongs to the State Archive Branch of the Security Services of Ukraine
https://ssu.gov.ua/
https://ssu.gov.ua/
Format
Image/ jpg
Image
Image
Language
RU
Type
Image
Identifier
SBU Archive f. 13, spr. 386, 387
https://ssu.gov.ua/
https://ssu.gov.ua/
Coverage
20th Century
Soviet Union
Soviet Union
Bibliographic Citation
Tatiana Vagramenko, "Model religious network schemes Soviet Union"
Date Created
2018
